m

Everyone deep inside has found a secure room for their desires, dreams, fears and resentments. We don’t want other people to find a key to that room which is totally natural as not all the doors should be opened for guests.
But often we are far from awareness that we also fear to approach that door, get the key from the pocket and look ourselves in the eyes. We are hiding behind the bars of self-identifications and projections, we are hiding from real ourselves. What is that every cell of the mirror – someone’s reflection within ourselves, someone’s rules or stereotypes? Or may it be our personal chains of fear? Can one enter that alienation zone or will it cause tragical aftermath? As after the door opens another deeper fear may walk free – the fear of depreciation.

Object’s appearance:

Mirror 90 х 90 cm, steel grating, welding
The object is placed in the wall, grating’s weight – 25 kg

“Персональна зона відчуження”

Кожен із нас десь глибоко всередині себе знайшов безпечну кімнату, де живуть наші бажання, мрії, страхи та образи. Ми не хочемо, щоб інші люди знайшли ключ до тієї кімнати і це цілком природно, адже не всі двері мають відчинятися гостям.
Але часто ми навіть не усвідомлюємо, наскільки ми самі боїмося наблизитися до тих дверей та дістати ключ із кишені, щоб поглянути прямо на самих себе. Ми ховаємось за решіткою самоідентифікацій та проекцій, ховаємось від себе. Чим є кожна клітинка дзеркала між решіткою – чиїмось відображенням в нас самих, чужими правилами, стереотипами? Можливо це наші особисті кайдани страхів? Та чи можна було б зайти в цю зону віджучення, чи не приведе це до трагічних наслідків? Адже якщо двері відчиняться, то назовні може вийти найбільш глибокий страх – страх бути знехтуваним.

Зовнішній вигляд об’єкту:
Джеркало 90 х 90 см, металева решітка, зварка
Розміщення об’єкту на стіні, вага решітки 25 кг